наколочувати

наколочувати
-ую, -уєш, недок., наколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш, док., перех.
1) Змішуючи, приготовляти щось у якій-небудь кількості.
2) тільки док., перен., розм. Наговорити багато чого-небудь зайвого, непотрібного; звести наклеп.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "наколочувати" в других словарях:

  • наколочувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • наводити — I навод ити воджу/, во/диш, док., розм. Народити в якій небудь кількості. II нав одити джу, диш, недок., навести/, еду/, еде/ш; мин. ч. наві/в, навела/, навело/; док., перех. 1) Указувати шлях, приводити когось куди небудь. Наводити на слід.… …   Український тлумачний словник

  • наколотити — див. наколочувати …   Український тлумачний словник

  • наколочування — я, с. Дія за знач. наколочувати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»